Деркач і било у церковних ритуалах

Опубліковано: | Переглядів: 1389
  • Поділіться із друзями:

У Страсний тиждень перед Воскресінням Христовим у парафіяльних церквах замовкають дзвони. У страсних дійствах застосовують деркач і било. «Карпатський об’єктив» вирішив з’ясувати, що це за інструменти та їхню історію.

Коли деркач замовкав, люди тривожно просиналися

Деркач, також відомий як вертушка, тріскачка – народний шумовий інструмент із родини ідіофонів, де звук видобувають обертанням. В основі нехитрої конструкції цього шумового інструмента дві деталі. Перша – зубчасте колесо, вісь якого є водночас рукояткою; друга деталь – тоненька пластина (язичок) у середині рами, яка також нанизана на ту саму вісь (стрижень) і повертається навколо неї. Під час обертання пластина постійно зісковзує з одного зубця на інший, створюючи шумовий ефект, тріскучий звук.

Деркач відомий ще з біблійних часів і використовувався на Близькому Сході як святкова розважальна річ. У середні віки – це атрибут сторожів. Можна лише уявити, як нічними вузенькими вуличками середньовічного міста ходив сторож і подавав одноманітні шумові сигнали, під звуки яких люди спокійно спали: вони знали – поки чути деркача, у місті немає ні розбійників, ні злодіїв. І лише тоді, коли шумовий інструмент замовкав, люди тривожно просиналися, бо в найкращому разі це означало, що треба… розбудити сторожа.

В Україні деркач відомий із давніх часів і виконував як сигнальну, так і розважальну функцію. Шумом деркача сповіщали про пожежу, його використовували під час полювання для загону вовків чи зайців, у народних іграх, сільських шумових ансамблях.

У давнину, коли батьки йшли на жнива, і щоби дитина не нудилась, робили для неї з дерева всякі диркалки, тріскалки – ними й бавилась. Тепер подібні інструменти використовують і в оркестрі. Попри простоту, на цьому інструменті вправні виконавці можуть відтворювати досить складні ритми.

Ймовірно, інструмент отримав свою назву на честь птаха. Деркач – невеликий перелітний птах родини пастушкових. Свою назву отримав за гучний крик «дерк-дерк», який видає під час шлюбного періоду, перш за все вночі. Птах, що кричить, витягує шию вперед та час від часу повертає її у різні боки. Цей крик чути досить далеко – до одного км і більше. До речі, в Україні, зокрема і на Закарпатті, проживає багато носіїв прізвища «Деркач».

Спочатку було било, а потім дзвони

Било (наголос на першому складі) – музичний ударний інструмент, металева або дерев’яна пластина, підвішена на кріпленнях, звук із якої видобувають ударами палиці або молотка (які також можуть називати «билом»). Металеві била ще називають клепалами (від клепати – «бити по металу»), втім, ці поняття іноді змішують.

Било може існувати в різних варіантах: довга дерев’яна дошка, по якій ударяють киянкою; підвішена на ланцюгах колода, по якій завдають ударів двома киянками; металева пластина, по якій б’ють металевим або дерев’яним молотком. «Билами» також називають ударні сигнальні пристрої, зроблені з різноманітних металевих деталей, залізничних рейок, що використовують як сполохові дзвони.

Дошки для подавання сигналів з’являються у богослужбовій практиці у VI ст. – у Палестині та Єгипті, де їх починають використовувати замість труб для скликання людей на службу або молитву. Звідти вони проникають в інші області Візантії. Тривалий час лише била використовувалися для скликання вірян, бо перші дзвони з’явилися у Візантійській імперії тільки в 865 р. – як подарунок венеціанців імператору Михаїлу ІІІ. Вони могли бути зроблені з дерева, заліза або міді.

Била існували різних розмірів. Спочатку починали бити в маленькі дерев’яні, потім у дерев’яні більшого розміру, і нарешті – у металеві. Антіохійський патріарх Феодор Вальсамон порівнює звучання малих і великих бил із проповіддю відповідно Старого і Нового Завітів, а звук металевих – із трубами Страшного суду.

Велику пошану має било в Сирійській церкві, бо там вважається, що його винайшов сам Ной. Згідно з легендою, Бог сказав йому: «Зроби собі дзвін із самшиту, що не піддається гниттю, три лікті довжиною і півтора шириною, а також молоток із того ж дерева. Бий у це знаряддя три окремі рази щодня: один раз уранці, щоб покликати робітників до ковчега, один раз у полудень – оголосити їм про обід і один раз увечері, щоб відправити їх на відпочинок». Сирійці використовують била перед початком літургії, а також для скликання вірян на громадську молитву.

В українських козаків замість бил часто використовувалися підвішені на стовпах казани.

Переносне дерев’яне било роблять із довгого, добре виструганого шматка дерева твердої породи, зазвичай із серцевини клена, дуба або бука.

Застосування сучасною церквою

В одних церквах Закарпаття застосовують било, в інших – деркач. У деяких населених пунктах деркач іменують «корбою», що походить від слова «корбовати» – бити.

Дзвіниця православної церкви у Перечині знаходиться на території святині. Тут є чотири дзвони і два била. Одна дошка дубова, друга – смерекова. Молотки знаходяться у церкві, звучать вони тільки у страсних обрядах.

– Била застосовуються церквою раз на рік. У Страсний четвер під час читання Євангелія двоє чоловіків ударяють дерев’яними молоточками по билу. У цей час вірники стають на коліна. Внаслідок ударяння по дубовій дошці йде потужний звук, а від смерекової – м’який. Під час Страстей б’ють у всі дзвони. У п’ятницю після виносу Плащаниці і обходу церкви дзвони зав’язують. У суботу корбують (б’ють) тільки у било. За півгодини до початку Всеношної служби (у православних храмах Всеношну правлять опівночі) дзвони розв’язують. Під час обходу церкви б’ють у била і дзвони, – розповів прихожанин пан Юрій.

У греко-католицькому храмі Святого Миколая застосовують деркач (корбу). Зробили інструмент прихожани Петро і Михайло. Основа – з дуба, а рейки з ясеня. Інструмент виносять із церкви під час обходу з Плащаницею і ставлять перед входом. Хтось із парафіян, зазвичай це молодий чоловік, крутить рукоятку інструменту, внаслідок чого з’являється потужний звук.

У багатьох церквах Закарпаття протягом трьох святкових днів звук деркача зливається із дзвонами.

Тетяна Грицищук, фото автора

Залиште свій коментар

Loading...

Анонси подій

Травень 2019
ПнВтСрЧтПтСбНд
« Кві   Чер »
   1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31   

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Різне:

  • ТБ програма

  • Гороскоп

  • База крадених велосипедів

  • Рецепти

  • Погода

    • Ужгород

      Невеликий дощ завтра вранці і ввечері.

      • Ясно

        Зараз: 20.27°C/1006.65гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 14 годині: 17.99°C/1006.4гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 15 годині: 16.84°C/1006.47гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 16 годині: 15.63°C/1006.6гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 17 годині: 14.62°C/1006.69гПа

    • Мукачеве

      Дощ завтра вранці і ввечері.

      • Ясно

        Зараз: 20.03°C/1006.93гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 14 годині: 17.68°C/1006.66гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 15 годині: 16.73°C/1006.7гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 16 годині: 15.82°C/1006.81гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 17 годині: 15.04°C/1006.86гПа

    • Берегове

      Дощ завтра вранці і ввечері.

      • Сильна Хмарність

        Зараз: 20.03°C/1006.98гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 14 годині: 17.33°C/1006.68гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 15 годині: 16.57°C/1006.75гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 16 годині: 15.89°C/1006.88гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 17 годині: 15.34°C/1006.97гПа

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події

Всі права захищені. Копіювання, передрук, цитування матеріалів сайту тільки з гіперпосиланням «Карпатський об’єктив».

Адреса редакції: 88000 Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Руська, 16
Телефон: + 38 (0312) 61-68-98
Мобiльнi телефони: + 38 (050) 011 92 29; (063) 355-26-26; (098) 069-56-66
E-mail: kobiektiv@gmail.com.
Інформація для рекламодавців доступна тут.

Для автоматизованих систем: UkrNet | RSS/XML | Json.

Prime RSS - Крупнейший каталог блогов, новостных лент и RSS