1 січня

45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.

89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.

1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.

1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.

1788 — заснована у 1785 році Джоном Волтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times».

1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.

1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об’єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.

1804 — проголошено незалежність Гаїті від Франції.

1863 — вступила в дію прокламація Авраама Лінкольна про звільнення рабів.

1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.

1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.

1919 — видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.

1919 — утворена Білоруська РСР.

1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.

1932 — відкрився Нижньогородський автомобільний завод ім. Молотова (пізніше Горьківський автомобільний завод).

1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.

1944 — Берут Болеслав був вибраний засідателем Крайової Ради Народової.

1944 — у ніч на 1 січня по всесоюзному радіо вперше прозвучав державний гімн СРСР на музику Олександра Александрова — «Союз нерушимий». «Інтернаціонал» залишився партійним гімном Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).

1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.

1959 — перемога Кубинської революції.

1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).

1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.

1992 — Республіка Ірак визнала незалежність України.

1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.

1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).

2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.

2001 — безготівкове євро введено в Греції.

2002 — поява готівкового євро.

2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.

2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.

2009 — у Словаччині введено в обіг євро.

2011 — у Естонії введено в обіг євро.

2014 — у Латвії введено в обіг євро.

2015 — у Литві введено в обіг євро.

2015 — Росія припинила дію двусторонної секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об’єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD

У цей день народились

1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.

1701 — Василь Григорович-Барський, український мандрівник, вчений-орієнталіст, письменник

1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса, дядька її покійного чоловіка

1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження († 31 липня 1849 р.)

1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч

1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання, почесний член Петербурзької Академії наук, професор Петербурзького технологічного інституту, міністр фінансів

1842 — Мова Василь Семенович, український письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)

1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках

1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон

1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)

1863 — П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань

1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог

1867 — Цимбаліста Василь Володимирович, український художник, (сакральне мистецтво)

1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР

1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка

1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік

1907 — Леонід Брежнєв, радянський політичний і державний діяч, уродженець Дніпродзержинська Дніпропетровської області

1909 — Бандера Степан Андрійович, український політик, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках

1912 — Хоменко Василь, український графік

1916 — Степан Хвиля, український живописець

1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.

1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)

1925 — Баснер Веніамін Юхимович

1927 — Моріс Бежар, французький хореограф

1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)

1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)

1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України

1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка

1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»)

1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка

1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України

1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами

1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач

1949 — Борис Тарасюк, український політик і дипломат, міністр закордонних справ України в урядах Валерія Пустовойтенка, Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича

1950 — Кирпа Галина Миколаївна, українська письменниця, поетеса, перекладач

1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України

1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України

1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист

1957 — Василь Кожелянко, український письменник.

1956 — Крістін Лагард, французький політик

1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України

1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог

1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець

1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст

1969 — Валерій Хорошковський, український підприємець і управлінець, політичний діяч, медіа-магнат

1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу.

Цього дня померли

1647 — Петро Могила, святий, політичний, церковний і освітній діяч України, з 1633 року митрополит Київський і Галицький (*1596).

1862 — Остроградський Михайло Васильович, український математик (*1801).

1931 — Мартінус Віллем Беєрінк, нідерландський мікробіолог і ботанік. (*1851).

2010 — Лхаса де Села (р. 1972), канадська співачка, автор пісень.

2012 — Киро Глигоров, перший президент Республіки Македонія